- відплив
- астр.; гидр. отли́в
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відплив
Смотреть что такое "відплив" в других словарях:
відплив — у, ч. 1) тільки одн. Дія за знач. відпливати й відпливти 1), 3). 2) Періодичне (двічі на добу) пониження рівня води в океанах і відкритих морях; прот. приплив. 3) перен. Послаблення якогось процесу, дії, руху, що чергуються з їх піднесенням. ||… … Український тлумачний словник
відплив — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
вати — ів, мн. Смуги низовинних узбереж морів, що затоплюються під час припливів та відкриваються під час відпливів … Український тлумачний словник
відлив — ч. 1) род. у.За якогось основного кольору інший відтінок або відтінки. 2) род. у, рідко. Те саме, що відплив 2). 3) род. а, рідко. Те саме, що відливок. 4) род. а, спец. Пристрій для стікання, спускання води … Український тлумачний словник
відпливний — а/, е/. Прикм. до відплив 2). Відпливна хвиля … Український тлумачний словник
дезінтермедіація — ї, ж. 1) Відмова від посередництва банків або інших фінансових установ чи їх неспроможність виконувати свої посередницькі функції щодо випуску цінних паперів. 2) Відплив деякої частини кредитів за межі національної банківської системи. 3)… … Український тлумачний словник
приплив — у, ч. 1) Періодичне підвищення рівня води в океанах і відкритих морях; прот. відплив. || Збільшення кількості води де небудь. 2) Надходження чого небудь суцільною масою. || Поява чого небудь у значній кількості. •• Припли/в кро/ві інтенсивне… … Український тлумачний словник
вирушати — вирушити (починати відхід, від їзд, відліт із якого н. місця), рушати, рушити, відбувати, відбути; відходити, відійти (про людей пішки; про потяги, пароплави); від їжджати, від їздити, від їхати (про людей, наземний транспорт); виїжджати,… … Словник синонімів української мови
